Туніс. Біло-блакитне місто

Якби я писала казки, то, напевно, я б почала якось так... на високій-високій горі, між безкрайнім небом і блакитним морем, що обдувається сімома вітрами, біло-синій град стоїть... і ім'я йому Сіді- Бу-Саїд (Sidi-Bu-Said). ​

 

Римляни називали це місце "Холм" або "Прекрасный мыс", і вони мали рацію... воно, дійсно, чудове :) Яскраві віконниці і двері пронизливо і святково голубіють на тлі білих фасадів... і вся це ніжно біло-блакитна краса вписана в мальовничу панораму гір та Карфагена і Туніської затоки, що видніються вдалині.

​

А ще це місто романтиків і митців... Кількість приватних галерей просто вражає. На початку XX століття тут жило і творило багато живописців. Найвідоміший – швейцарець Пауль Клеє. Вирушивши до Тунісу в 1914 році, Клеє повернувся додому іншою людиною. Ця подорож Клеє вплинула на весь європейський живопис ХХ століття. Клеє писав у щоденнику: «Колір опанував мною. Мені не треба більше гнатися за ним. Я і колір – одне. Я митець". Якщо раніше він створював похмуру важку чорно-білу графіку, то після подорожі на Схід, Клеї немовби підмінили. Цілком реалістичні образи є сусідами на полотні з абстракцією, створеною яскравими фарбами. Можна сказати, що новий напрямок у живопису XX століття – експресіонізм – починався тут, у Сіді-Бу-Саїді.

​

Можливо, колись і я намалюю свій Сіді-Бу-Саїд, дуже мені сподобалися фарби цього міста... А поки дивимося фото!!!